- безсуперечний
- —————————————————————————————безсупере́чнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безсуперечний — а, е. 1) Без суперечок; беззаперечний. 2) юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах … Український тлумачний словник
безсуперечність — ності, ж. Абстр. ім. до безсуперечний … Український тлумачний словник
безсуперечно — Присл. до безсуперечний … Український тлумачний словник